Як українські муніципалітети переймають досвід місцевого самоврядування ЄС
Україна продовжує свій шлях до євроінтеграції, незважаючи на повномасштабну війну, яка триває з 2022 року. Ця інтеграція не обмежується централізованою співпрацею, а обмінюється досвідом на муніципальному рівні. Зокрема, в рамках міжнародної ініціативи «Мости довіри» українські територіальні громади налагоджують партнерські відносини з європейськими колегами, запозичують їхні підходи до муніципального управління та реалізують спільні проекти.
У цій статті за підтримки Програми «U-LEAD з Європою», створеної для зміцнення місцевого самоврядування в Україні, ми хочемо поділитися власним досвідом співпраці українських громад з датським муніципалітетом Гульдборгзунд, а також болгарським муніципалітетом Мездра.
Чому українців зацікавив досвід Данії
Партнерство між українськими громадами та датським муніципалітетом Гульдборгзунд було встановлено три роки тому. З українського боку до ініціативи «Мости довіри» долучилися дев’ять громад із трьох областей. Їх відбирали на конкурсній основі: представники як міських, так і сільських громад підготували ознайомлювальні та мотиваційні відеоролики. Серед учасників – громади Сваляви та Горінчова Закарпатської області.
«Про таку можливість ми дізналися від наших партнерів з програми «U-LEAD з Європою» і одразу зацікавилися обміном досвідом із Данією, – розповідає в.о. Свалявського міського голови Мирослава Скрипинець.
«Гульдборгзунд — невеликий муніципалітет, але він забезпечує жителям високий рівень життя. Тому ми взялися розібратися, як їм це вдається, та перейняти їхні кращі практики для покращення добробуту нашої Свалявської територіальної громади»,
Свалява вже налагодила партнерські відносини з сусідніми європейськими країнами, зокрема побратими з містами Словаччини, Польщі та Угорщини, зазначив Скрипинець. Але новим досягненням для спільноти є співпраця з Данією – однією з провідних і найбільш економічно розвинутих держав ЄС.
Проте саме Горінчова громада Закарпаття стала першою сільською громадою серед відібраних українських учасників, яка стала партнером Данії.
— Ми дотаційна громада, — каже голова Горінчової громади Михайло Калинич.
«Нам бракує ресурсів для розвитку соціальної сфери та інфраструктури громади, тому ми постійно шукаємо можливості для партнерства, подаємо заявки на грантові та донорські програми. Тому ми були надзвичайно мотивовані зустрітися з нашими данськими колегами та дізнатися більше про їхні досягнення в місцеве самоврядування».
Спочатку спілкування між українцями та датчанами відбувалося онлайн, оскільки партнери знайомилися зі спільнотами один одного. Пізніше представники українських громад здійснили низку візитів до Гульдборгсунда. Кожна поїздка була присвячена певній темі: від співпраці муніципалітету та бізнесу до залучення громадськості до прийняття рішень.
Які муніципальні практики Данії актуальні для України
Скрипинець і Калинич наголошують, що робота муніципалітету з громадським сектором є одним із найкорисніших данських підходів, які українці можуть запозичити тут і зараз.
«Guldborgsund створив прозору систему комунікації між чиновниками та громадою», — каже Скрипинець.
«Мешканці можуть у будь-який час звернутися до міського голови – між ними немає перешкод. Після цього ми також почали скорочувати дистанцію у спілкуванні з громадою, щоб кожен міг висвітлити свої проблеми та бути почутим».
Керівництво Guldborgsund консультується з мешканцями щодо того, які проекти слід реалізувати в першу чергу, як розподілити бюджет тощо. Для цього вони проводять опитування та зустрічі з громадою, а також консультації з представниками як громадських, так і бізнес-асоціацій. Керівництво громади Горінчового надихнулося цим досвідом і протягом останнього року посилило участь мешканців у прийнятті рішень.
Також Калинича цікавило, як у Гульдборгсунді розвивається аграрний сектор та як там поводяться з твердими побутовими відходами, адже ці питання також актуальні для його громади. Ще одна спільна проблема, яку поділяють як українці, так і данці, – відтік молоді з регіону. Але, за словами Калинича, в Україні ця міграція здебільшого пов'язана з війною. Тому повернення мешканців у свої домівки є великим і складним завданням, яке потребує насамперед забезпечення миру та участі у післявоєнній відбудові країни.
«Енергоефективність — ще один напрямок співпраці, — каже Калинич.
«В рамках цього проекту Guldborgsund провів навчання для енергоменеджерів, які отримали сертифікати енергоаудиту та необхідне для роботи обладнання. Ми вдячні за цю підтримку, тому що робота з відновлюваними джерелами та зниження витрат на енергоспоживання зараз є актуальними завданнями для України, яка потерпає від втрат електроенергії через російські обстріли».
Скрипинець вважає, що українці мають навчитися дбати про процвітання своєї країни так само, як це роблять данці. Для цього і громадяни, і бізнес-спільнота повинні дотримуватися закону, поважати встановлені норми та сплачувати справедливу частку податків. Лише на цій основі можна створити умови для успішного розвитку громади свого потенціалу.
«У Данії місто і бізнес працюють в унісон», – зауважує Скрипинець.
«Ми закликаємо наших підприємців робити те ж саме. Останнім часом ми почали за ними ретельніше стежити, щоб компанії не порушували муніципальні норми щодо благоустрою. Наприклад, якщо торговельний заклад продає алкогольні напої неповнолітнім або Якщо забудовник викидає будівельне сміття без узгодження з владою, він повинен сплатити адміністративний штраф до місцевого бюджету. Це дисциплінує людей, привчає їх до відповідальності».
Як працює співпраця з муніципалітетом Болгарії
Громада Суворове Одеської області також долучилася до проекту «Мости довіри». Керівництво громади приєдналося до програми стажування в болгарському муніципалітеті Мездра восени 2023 року. Під час візиту вони дізналися про структуру муніципалітету, адміністративні послуги, які надає місцева адміністрація, та їхні ініціативи з цифровізації.
«Перш за все, нас цікавив обмін досвідом та кращими практиками щодо підготовки та реалізації складних інфраструктурних проектів, а також залучення та використання коштів ЄС, – розповідає голова Суворовської громади Олег Босікевич .
Українська делегація відвідала сміттєпереробний завод – будівництво такого комплексу також вказано у стратегії розвитку Суворовської громади. Приклад Болгарії привів до розуміння того, що для ефективного управління цією сферою важливо співпрацювати з іншими громадами, а також виховувати підростаюче покоління, як у садочках, так і в школах, про необхідність розділяти сміття, каже Босікевич. Таким чином, виникла ідея запровадити систему роздільного збору побутових відходів у громаді для повторного використання або переробки окремих матеріалів.
Українську делегацію також вразили бази даних, якими користуються у Мездрі. Наприклад, муніципалітет може одразу побачити, коли в громаді зареєстровано новий бізнес. Водночас усі рахунки домогосподарств оцифровано, а їх дані оперативно оновлюються в міру надходження в реєстр домогосподарств. В Україні поки що бракує такого рівня цифровізації.
Громада Суворове та міська рада Мездри підписали меморандум про співпрацю, який став початком офіційного партнерства. У рамках цієї співпраці партнери домовилися організувати в Болгарії відпочинкові табори для дітей українських військовослужбовців та внутрішньо переміщених осіб.
«Такі стажування мають велике практичне значення, оскільки Болгарія вже пройшла шлях трансформації до демократичного суспільства, тому її досвід є зразком для нас», – додає Босікевич.
«Мене вразила гостинність, з якою вони зустріли нас, і їхня готовність поділитися своїми знаннями та навичками. Сподіваємось на подальший розвиток цього партнерства та подальший обмін досвідом у сфері управління, освіти, збереження історії, культури, традицій та звичаїв».
Як міжнародна співпраця на рівні громади сприяє євроінтеграції України
Близько 80% політики ЄС реалізується на місцевому рівні, показав досвід Босікевича. Тому умови вступу України до Європейського Союзу значною мірою залежатимуть від того, наскільки місцеве самоврядування усвідомлює євроінтеграцію та залучається до переговорного процесу. Це робить критично важливим для українських громад розробку місцевої політики в пріоритетних для Європи сферах та проведення реформ, які сприятимуть залученню європейських інвестицій у відбудову України.
«Співпраця з європейськими спільнотами — це вже не питання зовнішньої політики», — вважає Босікевич.
«Це трансформується у щоденну роботу з вивчення та передачі досвіду, налагодження партнерства та практичну реалізацію політики досягнення європейських стандартів життя в Україні. Це запорука справжньої перемоги і майбутнього розвитку нашої країни».
«Наші колеги з Данії працюють над будівництвом підводного тунелю до Німеччини, а ми мріємо про нормальні дороги в нашій громаді », – каже Калинич.
«На даний момент наші безпосередні потреби включають розвиток базової інфраструктури, але ми сподіваємося, що врешті-решт зможемо вирішити їх і перейти до інших проектів, тоді як досвід і турбота наших данських колег підтримує наше бажання інтегруватися в європейську спільноту».
Скрипинець також зазначає, що поганий економічний стан її громади не дає можливості повноцінно впроваджувати всі бажані практики. Наприклад, датчани роблять робочі місця на комунальних підприємствах максимально інклюзивними – це можливо завдяки високому рівню комп’ютеризації, якої наразі у Сваляві немає. Але приклад Європи ставить високу планку і мотивує українських лідерів шукати шляхи її досягнення.
«Водночас і нам є чим здивувати європейців», – підсумовує Скрипинець.
«Наприклад, ми розвинули цифровізацію послуг для населення, і за цим показником Україна входить в лідери. Таким чином, ми не тільки дізнаємося більше про підходи, які використовуються в країнах ЄС, але й ділимося власним досвідом з нашими партнерами. Таким чином ми наближаємося до того, щоб стати повноправним членом європейської родини».
