Конкурентоспроможність підприємств і зайнятість у сільських регіонах: ключові висновки з досліджень професора Гроппа (Інститут Йоганна Генріха фон Тюнена, м. Брауншвейг, Німеччина)
Під час поїздки до Німеччини українська делегація відвідала Інститут інновацій та створення доданої вартості в сільській місцевості, де мала можливість поспілкуватися з професором Крістіаном Хундтом. Він представив лекцію на тему: "Аналіз динаміки зайнятості в сільській місцевості: порівняння Східної та Західної Німеччини".
Основні тези виступу:
Конкурентоспроможність підприємств визначається не лише якістю продукції чи послуг, а й наявністю кваліфікованих кадрів, які роками накопичували знання та практичний досвід.
Особливо цінними є специфічні знання, пов’язані з конкретними регіонами або ринками. До стратегічних переваг також належать:
сучасна інфраструктура,
технологічні рішення й ноу-хау,
освічена та мотивована робоча сила.
Аналіз показує, що базові регіональні умови — якість доріг, наявність шкіл, доступ до медичних послуг — істотно впливають на рівень зайнятості.
Однак вирішальне значення має здатність локальних підприємств формувати конкурентоспроможні виробничі кластери. Це передбачає цілеспрямоване навчання, перекваліфікацію та розвиток персоналу.
Східна Німеччина демонструє, що низький рівень освіти робочої сили може гальмувати економічне зростання. У західних регіонах, де переважають академічно підготовлені фахівці, утворюються кластери, що стимулюють інновації.
Структура галузей також має значення. Регіони зі зростаючим сектором послуг (особливо інтелектуальних) мають значно вищі темпи розвитку. Натомість регіони з низькою кваліфікацією працівників і продукцією, що перебуває під постійним тиском конкуренції, демонструють меншу дохідність та обмежені перспективи.
Висновок:
Потрібно підтримувати накопичення знань у підприємствах — через дотації, субсидії, програми підвищення кваліфікації.
Саме це дозволяє створювати виробництво з високою доданою вартістю, яке базується на знаннях.
Чому це актуально для сільських громад України?
Такі виклики близькі і знайомі громадам України, зокрема сільським територіям Сходу та Півдня. Через відсутність можливостей молодь виїжджає, і громади втрачають шанс на прорив.
Необхідно знайти унікальні особливості регіону чи села, щоб розвивати конкурентну продукцію, орієнтовану не лише на внутрішній, а й на зовнішній ринок.
Приклад Суворовської громади
У сучасних умовах Суворовська громада стикається з подібними викликами:
оптимізація мережі закладів освіти,
скорочення робочої сили,
посилення конкуренції за людський капітал.
Це вимагає нового підходу до розвитку, де академічний і людський потенціал не втрачається, а стає головною інвестицією.
Громада готова підтримувати людей, які зазнали скорочення — як у започаткуванні власної справи, так і в перекваліфікації.
Саме інтелектуальний ресурс у поєднанні з локальною специфікою може стати основою для створення унікального продукту, що відкриє нові можливості для сталого зростання, експорту та розвитку.
